damage

1. n

1) пошкодження; руйнування

2) збитки

2. v

пошкоджувати; руйнувати

◊

to bring an action of damages against smb. — позиватися проти кого-н. за збитки

to cause damage — завдавати збитків

to claim damage — вимагати відшкодування збитків (напр. за пошкодження багажу)

to claim for damage — подавати позов про відшкодування збитків

to do damage to — завдавати збитків

to inflict damage on — завдавати збитків

to suffer damage — зазнавати збитків

to sustain damage — зазнавати збитків

to repair damage — відшкодовувати збитки

to undo damage — відшкодовувати збитки

•

- aircraft substantial damage

- combat damage - compensatory damage - consecuential damage - exemplary damage - extreme impact damage - foreign object damage - known aircraft damage - liquidated damage - proven damage - substantial damage - suspected aircraft damage